Послання в майбутнє

    Тарас Шевченко для кожного свідомого українця – не просто народний поет, талановитий митець, а й національний пророк, апостол правди, заступник знедолених, провидець, великий патріот та один з найбільших революціонерів нашого народу.  Кожна сторінка «Кобзаря» – це палкий заклик любити свій народ і край, пророчий осуд усякої неправди і неволі, рішучий осуд насильства, релігійного лицемірства і соціальної несправедливості. І хоч минуло 204 роки від дня його появи на світ, а значущість цієї постаті та його слів абсолютно не зменшилася.
   Уже третє десятиліття ми живемо у вільній, незалежній державі, про яку Шевченко міг тільки мріяти. А історія ніби повторюється знову і знову.
    «Син мужика», кріпак, який змушений узяти на свої плечі відповідальність духовної еліти українства. Він прагне згуртувати націю й пише послання до всіх поколінь українців «і мертвих, і живих, і не народженних». Це було його послання в майбутнє. Слова докору, застереження, прохання стосуються нас з вами.