Іван Якович Франко

   В музиці Іван Франко не був фахівцем, він не був музикантом, музикознавцем. В цій галузі він називав себе «профаном». У нього навіть є стаття, яка зветься «Думки профана на музикальні теми».  А от твори Франка часто діставали «музичні крила» – видатні композитори писали музику на його слова. Перш за все, варто відзначити музичну франкіану Миколи Лисенка. Саме він увічнив у музиці Франкові твори «Гімн (Вічний революціонер)», «Безмежнеє поле в сніжному завою…», «Місяцю-князю…» та багато інших. Станіслав Людкевич також багато творів Франка поклав на музику, зокрема йому належить низка хорових композицій, таких як кантати «Наймит», «Каменярі» та ін.
   Хоч Франко і не був професійним музикознавцем, але деякі його твори таки стали операми. Не тільки «Мойсей» – філософська поема, оригінальну інтерпретацію якої в жанрі опери здійснив наш сучасник Мирослав Скорик. Є, наприклад, одразу дві версії «Украденого щастя» – чеського композитора Владимира Амброса та українського Юрія Мейтуса.
   Чимало Франкових творів покладено на музику. І що цікаво – ті твори й далі отримують нові інтерпретації. Напевно, найбільш вдячна у цьому плані – збірка «Зів’яле листя». Низка творів з цієї ліричної драми стали відомими піснями, що мають статус «народні», хоч не всі знають, що вони мають авторів. Згадаймо бодай чудові романси «Ой ти дівчино, з горіха зерня…» Анатолія Кос-Анатольського, «Червона калино, чого в лузі гнешся…» Богдана Янівського, «Зелений явір» Віктора Камінського…
   А останнім часом з’явилися нові пісні молодих українських виконавців на Франкові тексти, які оживають у зовсім свіжих інтерпретаціях.
   Несподівано для багатьох ці твори звучать по-новому, дуже сучасно й оригінально. Завдяки тому, що музикантів (як колись давно, так і нині) цікавлять твори Франка – його образи й тексти будуть жити. (Богдан Тихолоз)